Права та обов'язки свідка

1. Свідок має право:

1) знати, у зв 'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших проце­суальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу;

3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім 'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;

4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користу­ватися допомогою перекладача;

5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;

6) на відшкодування витрат, пов 'язаних з викликом для давання показань;

7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;

8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених за­коном;

9) заявляти відвід перекладачу.

2. Свідок зобов'язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового роз­гляду;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпо­середньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв 'язку з ви­конанням його обов 'язків.

3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудовогороз- слідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

1. Частина перша статті передбачає права свідка. Відповідно до п. 1 ч. 1 цієї стат­ті свідки мають право знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд повинні роз'яснити свідку, у зв'язку з чим він викликається для допиту як свідок і в якому кримінальному провадженні. Про роз'яснення цього положення слідчий. прокурор, слідчий, суддя повинні зробити від­мітку у протоколі допиту свідка, а суд перед початком допиту свідка в судовому за­сіданні. Ці вимоги закону є додатковою гарантією забезпечення прав свідка відмови­тись від дачі показів у випадках, передбачених ст. 65 КПК.



Свідок також має право користуватися під час давання показань та участі у про­веденні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями ст. 50 цього Кодексу (див. коментар до статей 45-46 КПК).

Ця стаття також містить конституційне положення про те, що особа не несе від­повідальності за відмову давати показання щодо себе, членів сім'ї, коло яких визна­чається законом.

Поняття «близькі родичі та члени сім'ї» визначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК, а саме: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, уси- новлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Щодо відомостей, які згідно з положеннями ст. 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню, див. коментар до ст. 65 КПК.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя зобов'язані роз'яснити перед початком допиту право свідка відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями ст. 65 КПК не підлягають роз­голошенню, про що робиться відмітка у протоколі допиту особи як свідка.

Невиконання вимог зазначеної статті робить докази недопустимими, такими, що здобуті внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК).

У подальшому такі докази в суді можуть не досліджуватись (п. 2 ст. 69 КПК).

Свідок також має гарантоване право давати показання рідною мовою, або іншою мовою, якою він вільно володіє, користуватися допомогою перекладача. При цьому оплата праці перекладача здійснюється за рахунок держави. Відповідно до ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою.



Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального про­вадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись за потреби послугами перекладача. Про участь перекладача у кримінальному провадженні див. коментар до ст. 68 КПК.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 224 КПК свідок має право користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь- яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті.

КПК встановлюється право свідка на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань.

Про порядок та розміри відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для даван­ня показань див. постанову КМУ від 1 липня 1996 року № 710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушен­ня, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконан­ня їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ).

Зокрема, свідок має право на одержання середнього заробітку за місцем роботи за час, витрачений на виклик, на відшкодування витрат на проїзд до місця і назад, а також витрат, пов'язаних із проживанням за місцем виклику та добових.

Свідку надається також право ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження (див. коментар до ст. 224 КПК); заявляти кло­потання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом (див. коментар до ст. 65 КПК); заявляти відвід перекладачу (див. коментар до ст. 68 КПК).

2. Частина друга статті встановлює обов'язки свідка.

Свідок, зокрема, зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слід­чого судді чи суду. Ці зобов'язання свідка є гарантією ефективного та вчасного про­ведення досудового розслідування. Виклик свідка - це право особи, яка проводить досудове розслідування щодо кримінального правопорушення і суду.

Разом з тим закон передбачає і випадки неприбуття особи з поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (ст. 138 КПК). Неприбуття свідком без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду тягне за собою накладення грошового стягнення у розмірі, визначеному ст. 139 КПК.

Свідок також зобов' язаний давати правдиві показання під час досудового розслі­дування та судового розгляду.

Якщо свідок не підпадає під дію обставин, визначених у п. 3 ч. 1 зазначеної стат­ті, він зобов'язаний давати слідчому, прокурору, слідчому судді і суду правдиві по­казання про обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального прова­дження; за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань свідок несе кримінальну відповідальність, перед­бачену ст. 383 КК України.

З метою посилення відповідальності свідка і вагомості його участі у криміналь­ному провадженні ст. 352 КПК передбачає приведення його до присяги.

Обов'язок свідка не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відо­мості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуаль­них дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків, випливає з вимог ст. 222 КПК.

Невиконання вимог зазначеної статті тягне за собою передбачену законом відпо­відальність.

3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового роз­слідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов' язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії (див. коментар до ст. 222 КПК).


6360633039097937.html
6360706034035574.html
    PR.RU™